вівторок, 4 листопада 2014 р.

Ніл Гейман - Крихкі Речі(Fragile Thing)

Збірка "Крихкі Речі" (Fragile Things) здається включає в себе всі короткі розповіді, які написав протягом свого життя Ніл Гейман. Це її робить дуже неоднорідною, як за стилем, так і за якістю матеріалу.

Починається вона з довгої-довгої передмови яку варто прочитати хіба що фанатам, щоб просто знати коли, що і як було написано. В передмову ввійшло і одне з найкоротших оповідань збірки -  "Картограф". Цікава історія яка може компенсувати нудну передмову.
Загалом же книжка - прекрасно вписується в перед Хеллоуінський настрій і осінь, вона трохи страшнувата. Що мені у Геймана найбільше подобається, це якась надзвичайна "нормальність" ненормальних ситуацій. Не знаю як це навіть пояснити. От з одного боку ми всі розуміємо, що зомбі не існують, але з іншого, коли ти читаєш історію написану Гейманом про них, тобі здається абсолютно  що зустріч з зомбі  - це як на заправку заскочити, щось таке що трапляється регулярно і нікого цим не здивуєш. Всі його вигадки чомусь дуже вписуються у наш світ. Всі ненормальності щось таке, на чому навіть погляд не зупиниться у більшості випадків.
Повернімось до збірки:) Історії, які найбільше мені сподобались:
  • "Жовтень-голова". 12 місяців зібрались біля вогню і розказують одне одному історії. Жовтень розказав дуже цікаву і страшну історію про нікому не потрібного хлопчика, який нарешті знайшов друга - хлопчика-привида. 
  • "Час закриття" - ще одна історія про привидів і хлопчиків:) 
  • "Гіркі зерна" - це мій номер 1 у всій збірці. Дуже нагадує за настроєм "Американських Богів", дорога, одинак, що їде невідомо куди і навіщо. Зомбі, містика і фінал, який дає простір фантазії.
  • "Арлекинка" - альернативний погляд на історію Арлекіну:) 
  • "Проблема Сюзан" - мені було цікаво, тому що я фанат книжок про Нарнію і версія Геймана, що могло статись із Сюзан, яка виросла і постаріла здається мені дуже вірогідною. Ну якщо можна казати про якусь вірогідність, коли мова йдеться про вигадану дівчинку:)
  • "П'ятнадцять Розфарбованих карт із колод Вампірського Таро" - маленькі короткі історії, які спочатку здаються зовсім нічим не поєднаними і тільки в кінці можна побачити всю картину. І правда як гадання на картах...
  • "Годувальники і їдці" - досить моторошна історію про стару жінку, яка дуже полюбляла м'ясо:)
  • "Володар гори" - історія про Тінь з "Американьских Богів". Цікава, але там спойлери книжки. Ще вона може бути незрозумілою для тих, хто "Богів" не читав.


Всі інші історії так собі. Деякі дуже так собі. Наприклад, "Етюд в смарагдових тонах" - історія про Шерлока Холмса у стилі Геймана, якась маячня, нащо це було робити взагалі не розумію. Ще мені дуже не сподобалась "Жар-птиця", схоже на Праччета, який мені зовсім не пішов:) Герої цієї розповіді мене дуже дратували.. Дуже..
Ну і поезія.. не поет Ніл Гейман і нічого тут не поробиш:) А може це я просто не сприймала.
Оцінку збірці ставити важко, мабуть 7 з 10, незважаючи на велику кількість історій, які на мою думку, публікувати все ж було не варто:)