Сент-Джон, місто, яке знаходиться в канадській провінції Нью-Брансвік, нам дуже сподобалось. Особливо мені. По-перше, люблю я старі індустріальні міста, навіть якщо вони трохи підзакинуті та явно переживають не найкращі часи. По-друге, в Сент-Джоні дуже багато вуличного мистецтва.
неділя, 30 вересня 2018 р.
неділя, 23 вересня 2018 р.
Таємнича вежа і секретний сад - Маєток Кроссів, Бернадсвілль, Нью-Джерсі (Cross Estate, Bernardsville, NJ)
Одного вечора нам дуже хотілось подихати свіжим повітрям у якому-небудь парку, вже було пізно, тож парк повинен був бути поруч і відчиненим. А ще хотілось би чогось новенького :) Виявилось, що у Національному Історичному парку Моррістаун поблизу є ще неходжені доріжки, а точніше невеликий ботанічний сад, тож ми майнули туди. Приїхали. Тиша навколо і ліс, в глибину якого веде дуже вузенька доріжка... Ботанічним, чи будь-яким садом це не виглядало. Ми так просто не здаємось тож пішли його шукати, аж тут... поміж високих дерев ми помітили вежу. Справжню середньовічну вежу серед тихого Нью-Джерсійського лісу.
неділя, 16 вересня 2018 р.
Музей мадам Тюссо, Вашингтон, округ Колумбія. (Madame Tussauds Washington D.C.)
Чесно кажучи, музеї Мадам Тюссо, відомі своїми восковими моделями, мене не дуже цікавлять. В першу чергу тому, що я більшість цих людей просто не знаю, а якщо і знаю то захват їх зображення в мене не викликають. Та квитки в Музей Мадам Тюссо у Вашингтоні мені дістались як бонус до інших квитків, тож я вирішила що треба сходити, не пропадати ж добру.
неділя, 9 вересня 2018 р.
Торф'яник Ороно. Штат Мен. (Orono Bog Walk, ME)
Штат Мен у мене завжди асоціювався з густими хвойними лісами, піщаним грунтом і прозорими озерами, і аж ніяк не з болотом. Тому коли ми взнали що прямо біля Бангору є дуже гарне болото яким можна походити, ми вирішили що саме там ми проведемо час який залишився до нашого рейсу додому. На жаль, нам довелось у буквальному сенсі слова бігати цим болотом, бо погода стрімко псувалась і врешті-решт, коли ми майже закінчили нашу прогулянку, полив дощ. Добре що літні грози швидко закінчуються, тож ми встигли добігти до інформаційного стенда під яким перечекали зливу. Майже не намокли.
субота, 8 вересня 2018 р.
Сент-Ендрюс, Нью-Брансвік, Канада (St. Andrews, Canada)
Сент-Ендрюс - невеличке туристичне містечко, з якого ми почали нашу подорож двома приморськими провінціями Канади: Нью-Брансвік і Нова Шотландія. Як можна зрозуміти з назв, ці провінції та міста засновувались та заселялись в основному вихідцями з Великої Британії. Розмовляють тут англійською, а архітектура та природа схожі на північний схід США. Сент-Ендрюс так взагалі дуже пов'язаний з Америкою - його заснували лоялісти, які залишились вірними британській короні й не захотіли визнавати незалежність США. Вони перебрались до Канади забравши з собою все що могли, навіть будинки. І це не жарт, деякі з історичних будинків були перевезені сюди на баржах з міста Кастайн, в якому ми були кілька років тому.
Мітки:
канада,
маяк,
мурал,
Нью-Брансвік,
океан,
подорожі,
приморські провінції,
стінописи,
canada,
lighthouse,
New Brunswick,
street art,
travel
Підписатися на:
Дописи (Atom)