Не знаю чому, але ми рідко їздимо у штат Нью-Йорк, зокрема у досить велику його частину яка називається Долиною Гудзона (Hudson Valley) і охоплює, як не важко здогадатись, територію штату навкруги річки. Туди наче і їхати недалеко, і дивитись є купа чого, а ми все оминали ці місця. Нарешті на День Пам'яті цього року ми туди вибрались і не пожалкували - така краса, майже поруч, і стільки цікавого!
Я вже писала про
маяк і про
незвичайний скульптурний комплекс, який ми відвідали під час цієї ж поїздки, тепер черга дійшла до
будинку Вандербільтів, нащадків відомого Корнелія Вандербілта, який фактично створив залізничні дороги США. На жаль чи на щастя, нам доведеться відвідати це чудове місце ще раз, коли вони закінчать масштабну реставрацію, бо будинку ми фактично не побачили.
Маєток Фредеріка Вандебільта, онука Корнеліуса Варделбільта, був фактично для нього дачею. Він і його дружина Луїза жили тут восени й влітку, коли у Нью-Йорку не було чого робити. Маєток розташований на березі Гудзону, посеред мальовничого парку. В нього не пускають без туру, тож поки чекали ми прогулялись по ньому. Парк є пам'яткою ландшафтного мистецтва і був закладений Доктором Самуелом Бардом (Dr.Samuel Bard). Він посадив багато екзотичних рослин, включаючи дерево-гінко, яке і досі можна побачити.
Син Барда, Вільям продав їхній маєток Доктору Девіду Хосаку (Dr Devid Hosak), бізнес-партнеру батька, який перетворив трохи хаотичний, милий парк на доглянутий сад та побудував тут теплиці.Третій власник саду і землі додав будиночок садівника і "сарайчик" для різних садових знарядь праці.
Нарешті маєток купили Вандербільти. За них було насаджено ще більше дерев і кущів і парк виглядав... як сьогодні. Щонайменше паркова інформаційна брошура стверджує що саме так тут все було у 1930-х роках.
Поки ми гуляли стежками, милувались квітами, шукали відоме дерево-гінко, підійшов час туру. Тур був дуже цікавий, гід зумів і факти розказати і при цьому розсмішити.
Засновник династії Корнелій Вандербільт позичив у своїх батьків 100 доларів і перетворив їх на мільйони, розпочавши з поромів, які перевозили пасажирів через Гудзон, і закінчивши залізницею і побудовою Гранд Сентрал, відомого Нью-Йокрського вокзалу, який вражає і сьогодні. Більшу частину грошей Корнелій залишив своєму сину Вільяму, в якого було вісім дітей. Він у свою чергу розділив спадок між ними. Гроші які дістались у спадок, а не зароблені важкою працею, витрачаються дуже легко, тож вони побудували у різних частинах країни сорок(!) розкішних маєтків і вели дуже непомірне життя. Найскромнішим з цих дітей був Фредерік, якому власне і належить будинок над Гудзоном. Цікаво те, що його спочатку взагалі хотіли залишити без спадку, бо він мало того що одружився з жінкою, яка розлучилась зі своїм чоловіком, нечуване нахабство у ті роки, так ще й першим її чоловіком був двоюрідний брат Фредеріка. Як розумієте сім'ї таке не дуже сподобалось. Та Вільям Фредерік змилувався і таки залишив трохи грошей Фредеріку, який єдиний з усієї сім'ї не тільки не розтринькав їх, а і примножив.
Будинок, мабуть, дуже гарний, але не в оздоблені риштування. Те ж саме можна сказати й про внутрішнє оздоблення - гобелени, двері, каміни - все вражає, але накриті тканиною меблі зсунуті в куток не роблять інтер'єри кращими.
Фредерік намагався зробити своє житло якомога комфортнішим, тож його будинок став першим електрифікованим будинком в цих краях і вечорами жителі навколишніх сіл збирались навколо щоб просто подивитись як вимикатимуть світло. До того ж у будинку було центральне опалення, гаряча вода, туалети - нечувана розкіш і модерн.
У Фредеріка і Луїзи не було дітей, тож маєток у спадок дістався їх племінниці, яка не мала грошей на його утримання. Введення податку на прибуток, спадок і землю змусило нащадків перших американських магнатів розпродавати палаци і землі, що належали їх предкам.
Маргарет Луїза Ван Ален, та сама племінниця, довго намагалась продати будинок, але охочих купити не знаходилось. Врешті-решт маєток, що почав потихеньку занепадати, врятував їх сусід - Франклін Рузвельт. Він запропонував перетворити будинок у національний парк, на що Маргарет радо погодилась і продала маєток і парк країні за 1 долар у 1940-му році.
Немає коментарів:
Дописати коментар