Сфоткалось. Жучок. Нью-Йорк

Півники. Ботанічний сад Пресбі. Монтклер. Нью-Джерсі (Presby Memorial Iris Gardens, Montclair, NJ)

Продовжимо прогулянки ботанічними садами Нью-Джерсі. Весна цього року дуже затяжна, тож це дає змогу насолодитись різноманітними квітами довше ніж звичайно. Ботанічний сад Пресбі - це "живий" музей присвячений півникам, їх там тисячі, без перебільшення, і всі дуже гарні.

Американські вивіски (American Sign Museum, Cincinnati, OH)

Зараз за допомогою сучасних технологій різноманітною рекламою нам тикають прямо в носа хочемо ми того чи ні, а раніше такої розкоші у виробників товарів та магазинів просто не було. Їм доводилось обмежуватись друкованою і сувенірною продукцією та вивісками, які мали притягувати погляд, запам'ятовуватись і виділятись серед інших. Тож не дивно, що виготовлення вивісок стало мало не мистецтвом у свій час, а пізніше зробило їх об'єктами для колекціонування. Старі вивіски в ціні й у тих, хто їх збирає для колекції, і у простих любителів антиквару, й у дизайнерів інтер'єрів.

Сфоткалось. Створіннячко

Не знаю, хто він, але він дуже милий. Знайдено на головних воротах університету Дрю(Drew University) у місті Медісон, Нью-Джерсі

Стріт-арт Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі. Частина друга. (Jersey city Murals, Jersey City, NJ)

У 2013 році жителі та керівництво міста вирішило, що треба його прикрасити і зробити більш привабливим для туристів, тож по всьому місту почали з'являтись численні стінописи, деякі з них зроблені відомими художниками, деякі - тими, хто тільки починає.
Це мурал "Нью-Джерсійська жирафа", його автор Катеріна Харт (‘New Jersey Giraffe’, Catherine Hart). Коли я писала свій попередній пост про вуличне мистецтво Джерсі-сіті його тільки починали малювати.

Прогноз. Дора Будор (The Forecast. Dora Budor)

Мутації - виставка просто неба у парку Хай-Лайн, яка досліджує стосунки між людиною та природою. Надихнув кураторів на цю виставку сам парк, який, з одного боку, був створений завдяки технологічному прогресу і є повністю контрольованим, "прирученим" людиною середовищем, а з іншого - показує як відвойовує у людства окуповані ним території.

Ерагон. Цикл Спадок. Крістофер Паоліні (Eragon. Christopher Paolini)

Крістофер Паоліні написав цю книгу, коли йому було п'ятнадцять, хлопчик молодець, тут нічого не скажеш, але якщо вам більше ніж п'ятнадцять років й ви прочитали у житті більш як дві книги, не варто витрачати час на "Ерагон". Мене дуже дивує величезна кількість позитивних відгуків і поява її в усіх списках найкращих фентезі книг. Хоч я й не можу сказати нічого особливо поганого про "Ерагон", хорошого теж нема що сказати. Можливо я просто забагато читала підліткового фентезі й фентезі в цілому останнім часом, можливо у мене завищені вимоги після "Пісня льоду й полум'я", можливо я трохи старувата, не знаю...

Ботанічний сад Ван Влек, Монтклер, Нью-Джерсі (Van Vleck House and Gardens, Montclair, New Jersey)

До 1993 року маєток, який зараз є ботанічним садом, був приватною власністю і належав родині Ван Влек.

Принстонська лабораторія дослідження плазми. Принстон, Нью-Джерсі (Princeton Plasma Physics Lab, Princeton, NJ)

Другий рік поспіль сайт Atlas Obscura, який спеціалізується на дивних місцях, і на якому ми часто шукаємо чого б подивитись і куди поїхати, на початку травня відзначає День Обскура. У цей день проводиться багато екскурсій у місця куди чи важко потрапити, чи ніхто не додумався туди сходити сам, чи туди не можна потрапити без спеціальних дозволів. Ще минулого року ми хотіли приєднатись до одного з таких турів, а саме до туру в Принстонську лабораторію дослідження плазми, та взнали ми про це занадто пізно, квитків нам не дісталось. Тож цього року, щойно я побачила, що екскурсія проводиться знову, я записалась на неї. І правильно зробила - через п'ять хвилин уже все було "розпродано" (у лапках тому що екскурсія безкоштовна). Варто зазначити, що тури лабораторія проводить і без Атласа Обскура, але лише у будні дні один-два рази на місяць.

Колиска для кішки. Курт Воннеґут

Давно я не отримувала такого задоволення від книги, у мене навіть виникла думка перечитати її ще раз, відразу після того, як я перегорнула її останню сторінку. Таке зі мною трапляється дуже рідко. Просто хотілось насолодитись нею уже не жадібно ковтаючи кожне слово, а смакуючи й вдумуючись, бо подумати після "Колиски" є про що.
"Колиска для кішки" - четвертий роман Курт Воннеґута, опублікований ним у 1963 році. Він є одним з найвідоміших і найуспішніших творів письменника. Він навіть допоміг захистити Воннегуту свою магістерську роботу з антропології.
"Колиска для кішки" - це одна із фігур гри з мотузками, у якій вони натягуються на пальцях двох рук, створюючи різні узори та форми. Тут можна подивитись докладніше