«Північне сяйво», або "Золотий компас" у деяких країнах, включаючи США, - фантастичний роман Філіпа Пулмана, перша частина фантастичної трилогії «Темні матерії». По ньому знятий фільм "Золотий компас". Фільм я не бачила і, почитавши відгуки, мабуть, і дивитись не буду, а от книжку прочитала з превеликим задоволенням.
Іноді треба звертати увагу, на книги, які пропонують автоматичні сервіси. "OneDrive", програма в якій я слухаю книжки, вже давно казала, що "Північне сяйво" мені повинне дуже сподобатись. Це виявилось правдою на сто відсотків.
вівторок, 29 березня 2016 р.
неділя, 27 березня 2016 р.
Гюстав Клімт, "Жінка у золотому" (Gustav Klimt, "The Woman in Gold"), Нова Галерея, Нью-Йорк
Частиною експозиції Нової Галереї в Нью-Йорку є дуже відома картина Густава Клімта "Портрет Аделі Блох-Бауер I". Картину також називають "Жінкою у золотому" та "Австрійська Мона Ліза".
субота, 26 березня 2016 р.
Плантація Ноттовей, Уайт Касл, Луїзіана (Nottoway Plantation, White Castle, LA)
Наша подорож Луїзіаною та Міссісіпі була майже закінчена. Залишалось відвідати лише пару плантацій і один музей. Плантація Ноттовей - мабуть найкрасивіша з усіх, що ми побачили. Зараз у ній знаходиться готель і курорт, тож пересуватись і фотографувати там можна вільно. На плантацію можна потрапити знявши там кімнату, з туром і з самостійним аудіо-туром. Ми вибрали останній варіант.
четвер, 24 березня 2016 р.
Американський музей природознавства, Нью-Йорк(American Museum of Natural History, NYC). Частина перша - мінерали, метеорити і просто каміння
Зробимо перерву у нескінченних історіях про Американський Південь і перенесемось на пару постів на наш Північний Схід, до Нью-Йорку.
Американський музей природознавства відомий в першу чергу завдяки своїй колекції кісток динозаврів та фільму "Ніч у музеї". Я вже казала тут, що останнім часом ми двічі стояли в черзі щоб потрапити у музей, так от перший раз був саме у цьому музеї. Не знаю що стало причиною величезної кількості народу вже на сходах музею, але така кількість людей нас спочатку злякала. Варто зазначити, що черга на вхід рухалась дуже швидко, а квитки ми купили у електронному кіоску, до якого була в 10 разів менша черга ніж на будь-яку з кас.
Американський музей природознавства відомий в першу чергу завдяки своїй колекції кісток динозаврів та фільму "Ніч у музеї". Я вже казала тут, що останнім часом ми двічі стояли в черзі щоб потрапити у музей, так от перший раз був саме у цьому музеї. Не знаю що стало причиною величезної кількості народу вже на сходах музею, але така кількість людей нас спочатку злякала. Варто зазначити, що черга на вхід рухалась дуже швидко, а квитки ми купили у електронному кіоску, до якого була в 10 разів менша черга ніж на будь-яку з кас.
неділя, 20 березня 2016 р.
Одна з найгарніших дорог Америки, Натчез Трейс Парквей(Natchez Trace Parkway), руїни Віндзор(Windsor Ruins) та інші несподіванки штату Міссісіпі.
Натчез Трейс Парквей(Natchez Trace Parkway) входить до різноманітних рейтингів найгарніших доріг Америки. Ми сумнівались чи їхати, чи ні по цій дорозі, грудень все ж таки був, могло бути зовсім не так як на картинках, але Парквей не підвів і був дуже гарним.
Дорога з'єднує два важливих міста півдня - Натчез і Нашвілл. Вона проходить через Міссісіпі, Алабаму і Теннессі. Довжина шосе - 444 милі, з яких ми проїхали лише маленьку частину, від перетину Парквею з 27мою дорогою і до міста Порт Гібсон.
Дорога з'єднує два важливих міста півдня - Натчез і Нашвілл. Вона проходить через Міссісіпі, Алабаму і Теннессі. Довжина шосе - 444 милі, з яких ми проїхали лише маленьку частину, від перетину Парквею з 27мою дорогою і до міста Порт Гібсон.
середа, 16 березня 2016 р.
Іди, вартового постав, Гарпер Лі (Go Set a Watchman, Harper Lee)
«Іди, вартового постав» - заголовок нового роману Гарпер Лі, точніше, старого роману. Він був написаний до її відомої книги "Убити пересмішника", але опублікований лише у минулому році. До 2011 року вважалось, що рукопис "Вартового" втрачено, але його знайшли під час оцінки майна Гарпер Лі. Спочатку подумали що це рукопис "Вбити пересмішника", але потім, поговоривши з письменницею, зрозуміли що це не так. Навіть сама Лі була здивована тим, що рукопис зберігся.
неділя, 13 березня 2016 р.
Національний військовий парк Віксбург, Віксбург, Міссісіпі (Vicksburg National Military Park, Vicksburg, Mississippi)
Віксбург - найпівнічніша точка нашої подорожі вгору по Могутній Міссісіпі. Колись це місто було одним із головних портів на півдні країни. Він знаходиться на двох ріках - Міссісіпі і Язу, тож кращого місця для транспортної розв'язки годі було і шукати. Тепер замість портів тут казино і глушина. Всі інші міста, які ми відвідали під час подорожі здавались просто центрами цивілізації у порівнянні з Віксбургом, хоч це не таке вже й маленьке місто. Але місто нас не дуже цікавило, ми приїхали сюди заради Національного військового парку Віксбург (Vicksburg National Military Park). Ми вже були у двох подібних парках - у парку Геттінсбург та Веллі Фордж. Вони дуже схожі тим, що розташовані у місцях великих битв, у них дуже багато пам’ятників і монументів, і у всіх них є автомобільний тур. Але Віксбургзький парк унікальний тим, що в ньому є канонерський човен броненосець "ЮСС Каір" (USS Cairo).
Мітки:
Громадянська війна,
історія,
Міссісіпі,
національний парк,
парк,
подорожі,
сша,
човен,
boat,
Mississippi,
national park,
park,
travel,
usa
субота, 12 березня 2016 р.
Стентон Холл, Натчез, Міссісіпі (Stanton Hall, Natchez, MS)
Стентон Холл - дуже гарний будинок з обовязковим дуже поганим туром. Без гіда у будинок не пускають, а роль гіда полягала в тому, що після трьох хвилин розповіді, вона собі сіла в куточку і запропонувала нам самим ходити дивитись та задавати питання. Дуже інформативно і захоплююче (сарказм)
На додачу до всього у інтернеті не дуже багато інформації про Стентон холл, там абзац, там інший, так що чогось цікавого не вдалось знайти. Інтер'єр будинку фотографувати не можна, тож фотографій теж небагато.
На додачу до всього у інтернеті не дуже багато інформації про Стентон холл, там абзац, там інший, так що чогось цікавого не вдалось знайти. Інтер'єр будинку фотографувати не можна, тож фотографій теж небагато.
середа, 9 березня 2016 р.
"Крик", Едвард Мунк, Нова Галерея, Нью-Йорк (Neue Galerie New York)
Так вийшло що за останній місяць ми двічі стояли в черзі щоб потрапити у музей, і це навіть була не черга за квитками, а просто черга на вхід. Перший раз ми намагались потрапити у Американський музей природознавства(American Museum of Natural History) до розповіді про який у мене ніяк не дійдуть руки, а другий раз - у Нову Галерею (Neue Galerie New York).
"Нова галерея" - це невеликий музей присвячений Німецькому і Австрійському мистецтву початку двадцятого століття. Цей музей був відкритий досить недавно, у 2001 році, але має дуже гарну постійну колекцію і є місцем проведення багатьох цікавих виставок.
З 18 лютого по 13 червня в галереї проходить виставка "Мунк і Експресіонізм". Cаме вона стала причиною нашого візиту. 35 картин і 50 малюнків Мунка(Munch), Хеккеля(Erich Heckel), Бекманна (Max Beckmann), Кірхнера( Ernst Ludwig Kirchner), Кокошки (Oskar Kokoschka) варті і поїздки, і стояння в черзі. До того ж серед представлених картин були картини Мунка, які відомі навіть людям дуже далеким від мистецтва - "Крик" та "Мадонна". Якщо до "Мадонни" ще можна було підійти, то щоб побачити "Крик" треба було вистояти ще у одній черзі вже всередині музею.
"Нова галерея" - це невеликий музей присвячений Німецькому і Австрійському мистецтву початку двадцятого століття. Цей музей був відкритий досить недавно, у 2001 році, але має дуже гарну постійну колекцію і є місцем проведення багатьох цікавих виставок.
З 18 лютого по 13 червня в галереї проходить виставка "Мунк і Експресіонізм". Cаме вона стала причиною нашого візиту. 35 картин і 50 малюнків Мунка(Munch), Хеккеля(Erich Heckel), Бекманна (Max Beckmann), Кірхнера( Ernst Ludwig Kirchner), Кокошки (Oskar Kokoschka) варті і поїздки, і стояння в черзі. До того ж серед представлених картин були картини Мунка, які відомі навіть людям дуже далеким від мистецтва - "Крик" та "Мадонна". Якщо до "Мадонни" ще можна було підійти, то щоб побачити "Крик" треба було вистояти ще у одній черзі вже всередині музею.
неділя, 6 березня 2016 р.
"А мелодія не закінчується", Мері Хіггінс Кларк (The Melody Lingers On, by Mary Higgins Clark)
Мері Хіггінс Кларк - одна з моїх улюблених авторів детективів. Вони в неї простенькі, про дівчаток, що потрапили у складну кримінальну ситуацію і намагаються якось з неї виплутатись. Дія зазвичай, відбувається в дуже знайомих місцях: Нью Джерсі, Коннектикут, Нью Йорк. Від її книжок я багато не очікую, читаю щоб розслабитись, коли вже мозок зовсім не працює, але нажаль остання книга навіть при відсутності строгих критеріїв розчарувала. Занадто все просто. Чи письменниці нема що сказати більше, чи я постаріла:) Книжка занадто солодка, таємниця майже не існує, герої пласкі.
пʼятниця, 4 березня 2016 р.
Лонгвуд - найбільший восьмикутний будинок США, Натчез, Міссісіпі (Longwood, Natchez, Mississippi)
Найцікавіший будинок у Натчез, як на мене, це Лонгвуд(Longwood). По-перше, він незвичної восьмикутної форми, по-друге, це найбільший восьмикутний будинок у країні, по-третє, його так і не добудували, і, нарешті, по-четверте, він має дуже цікаву історію.
Дизайнером цього архітектурного дива був майстр з Філаделфії Самуель Слоан(Samuel Sloan), а власниками Доктор Хеллер Натт(Dr. Haller Nutt) і його дружина Джулія Вільямс Натт (Julia Williams Nutt). Натти були дуже багаті, їм належало 43 тисячі акрів землі і 800 рабів. В 1860 році їх чистий прибуток складав 228 тисяч доларів на рік. Якщо перевести на наші гроші - буде приблизно три мілліони. Не дивно що при таких достатках Натти захотіли побудувати собі найкращий будинок у місці де і так всі будинки були гарними.
Дизайнером цього архітектурного дива був майстр з Філаделфії Самуель Слоан(Samuel Sloan), а власниками Доктор Хеллер Натт(Dr. Haller Nutt) і його дружина Джулія Вільямс Натт (Julia Williams Nutt). Натти були дуже багаті, їм належало 43 тисячі акрів землі і 800 рабів. В 1860 році їх чистий прибуток складав 228 тисяч доларів на рік. Якщо перевести на наші гроші - буде приблизно три мілліони. Не дивно що при таких достатках Натти захотіли побудувати собі найкращий будинок у місці де і так всі будинки були гарними.
вівторок, 1 березня 2016 р.
Червоний. Андрій Кокотюха
Кокотюха пише завжди так, що неможливо відірватись. Тож останню його книгу, що потрапила мені в руки, історичний роман “Червоний”, я прочитала набагато швидше ніж написала про неї:)
Підписатися на:
Дописи (Atom)